ВІЗУАЛЬНА МЕДІАКУЛЬТУРА: КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ І СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ

План лекції:
1. Засоби масової комунікації. Медіакультура та її візуальна складова.
2. Медіазасоби, їх функції.
3. Медіакультура, її візуальний аспект.
4. Культурологічний аспект візуальної медіакультури.
5. Соціально-психологічний аспект візуальної медіакультури: медіакомунікація, медіатворчість, особистісна візуальна медіакультура.

Про експериментальну модель програми 

спеціального медіа-освітнього курсу для старшокласників «Медіа-культура»

Медіа-культура як суспільний феномен виробництва медіа-продукції, опосередкований засобами масової комунікації, та її споживання масовою аудиторією становлять медіатизований простір, який створює нове середовище існування, нову реальну дійсність. Сучасний розвиток засобів масової комунікації обумовлює утворення нових форм життєдіяльності людини, новий досвід спілкування й співіснування.

Ознайомитись із документом

Поняття медіаосвіти та медіаграмотності, основні теорії

Незважаючи на те, що вже протягом значного часу в світі розробляється теорія та практика медіаосвіти, остаточної визначеності в цьому терміні ще немає.

Важливу роль у становленні та розвитку медіаосвіти відіграло ЮНЕСКО. Вважається, що вперше термін «медіаосвіта» був вжитий у 1973 р. на спільному засіданні сектору інформації ЮНЕСКО та Міжнародної ради з кіно та телебачення.

В документах ЮНЕСКО вказується, що медіаосвіта – це навчання теорії та практичним умінням для опанування сучасними мас-медіа, які розглядаються як частина специфічної, автономної галузі знань у педагогічній теорії та практиці; її слід відрізняти від використання медіа як до­поміжних засобів у викладанні інших галузей знань, таких як, наприклад, математика, фізика чи географія.